- роздвоєність
- -ності, ж.Властивість і стан за знач. роздвоєний 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздвоєність
Смотреть что такое "роздвоєність" в других словарях:
роздвоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
роздвоєність — [роздво/йcн іс т ] йеинос т і, ор. йеін іс т у … Орфоепічний словник української мови
дуалізм — у, ч. 1) філос. Вчення, яке вважає, що в основі всесвіту лежать два начала (дві субстанції): духовне, ідеальне і тілесне, матеріальне, які заперечують одно одне, борються між собою; прот. монізм. 2) книжн. Двоїстість, роздвоєність чого небудь … Український тлумачний словник
розколювати — юю, юєш, недок., розколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Ударом, тиском і т. ін. розділяти що небудь на частини, розбивати на уламки, шматки. || безос. || Розбивати (голову). 2) перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та… … Український тлумачний словник
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
роз'їзд — у, ч. 1) Дія за знач. роз їжджати. 2) Дія за знач. роз їжджатися 3). 3) Невеликий кінний загін для розвідки, охорони або зв язку між військовими частинами. 4) Роздвоєння одноколійної залізниці, яке дає можливість розійтися зустрічним поїздам,… … Український тлумачний словник
вилка — I и, ж. 1) тех. Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. Штепсельна вилка. 2) військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для наступного уточнення удару. 3) Положення … Український тлумачний словник
двійник — а/, ч. 1) Особа, що має повну зовнішню схожість з іншою. || Друга половина за уявного роздвоєння особи. 2) перен. Ідейно і духовно споріднений. 3) тільки мн. Спарені предмети. || мисл. Те саме, що б юксфлінт … Український тлумачний словник
завіса — I и, ж. 1) Велике полотнище для закривання просвіту в чому небудь або для приховання, відгородження кого , чого небудь. || перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого , що небудь. •• Димова/ … Український тлумачний словник
роздвоюватися — ююся, юєшся, недок., роздвої/тися, о/ю/ся, о/ї/шся, док. 1) Ділитися на дві частини, роз єднуватися надвоє. || Розгалужуватися на два боки або надвоє (про дорогу, колію і т. ін.). 2) перен. Втрачати цілісність (почуття, ставлення, погляду);… … Український тлумачний словник
